WARLOCK - HELLBOUND [1985]
Другий альбом німецького гурту Warlock вийшов 29-ого травня 1985-ого року, продемонструвавши публіці енергійний сплав з традиційного heavy metal, елементів speed- metal, а також деяких мінімальних вкраплень тільки підростаючого тоді power metal.
Підписання контракту з великим лейблом Vertigo: якісний, щільний, з матеріалом, який запам'ятовується, а також харизма вокалістки Доротеі Пеш, дозволили запису отримати не малий успіх у прихильників цього жанру в рідній Німеччині, де платівка піднялась до 53-ого місця у національному чарті. Окрім того, платівка з успіхом продавалась у США, де як раз почався хеві- метал бум середини 80-х.
Багато хто скаже: в ті часи існувало багацько подібних записів, так чому ж нам варто слухати саме цей альбом Warlock? Справа в тім, що вкрай важливим аспектом в подібній музиці, крім композиційної складової, є саме подача матеріалу. Від грамотного сплетення гітарних ріфів, правильно структурованої ритм- секції, і звичайно, що від яскравого вокалу залежить і кінцевий результат.
Тут з цим повний порядок, тому що кожний трек живе своїм життям, блищить енергією та вражає чудовою мелодікою. Виходячи з перерахованих вище плюсів диск можна сміливо рекомендувати як старим прихильникам, так і початківцям- меломанам та шанувальникам олд скула. Окремо хочу сказати про звук, який примітний щільністю, об'ємом та відсутністю мерзенної сухості, властивої багатьом LP того часу.
Що ж, тепер перейдемо безпосередньо до пісень.
Якісний метал альбом просто зобов'язаний починатися з справжнього бойовику. Однойменна Hellbound відразу прикріплює безліч конкурентів своїм натиском, швидкістю та лютими гітарами. Вокал Доро звучить надривно і по- юнацьки щиро, створюючи ореол справжнього бунтівництва музичних фарб.
Трек підіймає тему чаклунства та бажання позбавитися впливу потойбічних сил на сутність людини. В контексті цього жанру трек вражає своїми образами та відсутністю ідіотських кліше, як наприклад:" я помру за метал" та інша маячня, за що гурту величезний плюс. Бездоганний початок альбому, в якому є усе потрібне: шикарні, швидкі гітарні соло, приспів, який легко запам'ятовується та непідробний драйв.
Другий трек All Night знижує темп, але має свої плюси, серед яких цікава, меланхолійна лінія куплету, хітовий приспів, а також специфічний текст з сексуальним підтекстом. Музиканти підіймают тему пристрасті, потягу та залежності жінки від свого покровителя. Це все нагадує Бонні та Клайда, які один без одного нікуди. Звичайно, що вона нічого не хоче без його кохання і готова йти до кінця... Впринципі є в цій композиції якійсь нафталін, але він доволі приємний.
Пам'ятаєте, як в цьому ж році вийшов 7800 Fahrenheit, Bon Jovi? Емоційно, ця пісня як раз і є показником подібних страждань та переживань, які підіймалися і на альбомі американських колег по музичному цеху.
Подитячому наївна назва наступної Earthshaker Rock, разом з тим зовсім не показує простоти та легкості композиції. Гімновий рок номер чудовий приклад того, як можна наліпити купу всього в одну пісню і отримати від цього непоганий результат.
Інтро розривне, перший куплет ніби позичений з Use it or Loose It, Motley Crue, приспів віддає King Kobra... Простіше кажучи пісня наповнена багатим впливом, який відчувається всюди. Головне те, що звучить усе свіжо та неванільно. А чи самі написали, чи нагло вкрали - відомо тільки Warlock.
Wrathchild розмістилась на платівці під номером 4, пропонуючи слухачеві тему боротьби добра і зла, де головний герой Дитя Люті пробиває собі шлях до світла. В цілому, непогана пісня, тим не менш запам'ятовується скоріш хорошими ріфами та яскравим прискоренням в середині композиції, а ніж своєю тематикою.
Мелодійна Down and Out володіє цікавою басовою партією, а також гітарами, які віддають пошану ранній творчості Оззі та Ренді Роудсу. Композиція побудована по наростанню і більш схожий на британський хеві, а ніж на тевтонській хеві металл, за рахунок чого займає своє окреме місце в альбомі.
Тут хлопці розповідають про страхи одного невдахи, який загубив сенс свого існування, а також про можливість змінити все на краще. Але не треба нічого боятися - треба йти вперед і робити своє життя кращим.
Out of control з її загадковим вступом – одна з найбільш гармонійних пісень в альбомі. Гарний, міцний хард-н-хеві в кращих традиціях викликає приємні відчуття, поєднуючи у собі як натиск так і мелодійність.
З повагою до музикантів, не так вже і легко написати вибудований по шаблонам трек, зберігаючи лице та індивідуальність. Саме за це ми любимо німецький гурт, який може вмістити в собі тяжкість та красу в одній композиції. Пісня підіймає тему війни та втрат, що характерно для такої музики та жанру в цілому.
Time to die спокійно могла б увійти до альбому Scorpions- Blackout ( як важкувата версія). Якась німецька манера, яку легко впізнати, видає пісню, але при цьому не переходити до розряду солодкого радіо року. Щоправда у Scorpions майже не має пісень про війну, а от Доро та хлопці як раз про неї тут і співають, при чому впевнено та з радістю, ніби те дійство якесь свято!
Восьма Shout it out здатна змусити битися серце кожного прихильника металу! Трек вривається у вуха та притягує увагу незрівнянним драйвом, вмістивши у собі усі кращі особливості гурту. Вона не поступається потужністю класичним трекам тих самих Accept, а по якості дає фору багатьом конкурентам. Саме за такі треки я особливо шаную німецькі гурти, з їхнім знайомим підходом до композиції та її звучанню. Та і текст непоганий… Покричи, виплесни те, що відчуваєш та втілюй усі свої плани та бажання… Дуже стимулююча до дії пісня. Молодці! Нічого сидіти на дупці, тому що життя пролетить миттю і и навіть не помітиш.
Catch my heart є кінцевою в оригінальному вініловому альбомі. Традиційно метал альбоми середини 80-х мали в наявності хоча б одну пауєр- баладу, і тут без неї не обійшлось. Тільки на відміну від матеріалу більшості среднячкових гуртів, штампуючих подібні треки шаблонно, тут ми маємо діло з потужним жіночим вокалом, зрілими гармоніями та спільним симбіозом усіх складових.
Лід гітара, яка пробирає до глибин, ніжна мелодія, рифи, надрив та щирість не викликають сумнівів у справжності музики Warlock, роблячи трек чудовою кінцівкою всього альбому.
У сучасному перевиданні альбому на CD слухач також віднайде бонус трек Hellreiser, який доповнює усю картину цього чудового релізу.
Альбом Hellbound - відмінний приклад живого, енергійного німецького хеві металу, з його величчю, розкішними інструментальними партіями та манерою виконання, яка відразу запам’ятовується. Платівка стане кращим вибором кожного, хто засумував по вже далеким 80-м, які стали для подібної музики золотим часом…
Авторська рубрика Андрія Агеєнко. Записатись до Андрія на заняття з гітари можна за посиланням:
Також підписуйтесь на його групу у ФБ:
https://www.facebook.com/groups/Mr.Dron/?post_id=193500288658840