Діти капітана Гранжа, ч.3. Загадкова смерть Курта Кобейна.

Ця історія сталася в маленькому містечку Абердін (штат Вашингтон), населення якого нараховувало близько 15 тисяч жителів. Улiтку 1985-го року дехто на ім’я Венді Кобейн, втомившись від постійних погроз чоловіка, під час його чергового довготривалого пияцтва зібрала всю збройну колекцію чоловіка й утопила її в річці. Наступного дня син Венді, Курт, з друзями вирушив «на риболовлю», майже повністю виловив арсенал вітчима й, відмивши та вичистивши, продав на місцевій барахолці. На виручені гроші він купив досить потужну звукопідсилювальну апаратуру, а потім відвіз продавця до свого наркоторговця, де той витратив усі гроші на марихуану. Незабаром Курт піде з дому, переселившись до нового приятеля й соратника зі створеної рок-групі Кріса Новоселича. Курту тоді було 18 років. За 6 років його група випустить один із найбільш значущих альбомів в історії рок-музики, а через 9 він накладе на себе руки (за версією поліції). У рідному Абердині буде встановлений день Курта Кобейна й на вивісці біля в'їзду в місто з'явиться напис «Come As You Are» - за назвою однієї з найбільш відомих пісень легендарної групи Nirvana.

Вранці 8 квітня 1994 року Гері Сміт, монтажник систем сигналізації, що явився до будинку Курта Кобейна виявив труп власника будинку. Гері Сміт прибув у будинок біля озера Вашингтон для монтажу сигналізації в гаражі й оранжереї над ним. Ця робота була замовлена Кортні Лав за телефонним дзвінком із Лос-Анджелеса. Згідно з офіційною версією подій, Курт Кобейн, який перебував в стані наркотичного сп'яніння, покінчив життя самогубством, вистріливши собі в рота з дробовика. Місцем самогубства стала так звана оранжерея, приміщення зі скляним дахом над гаражем, у якому були ящики з грунтом для висаджування квіткової розсади. Курт замкнувся зсередини, передсмертну записку, написану власноруч, він залишив в одному з ящиків з-під землі, проколовши її авторучкою.

Передсмертна записка Курта Кобейна:
Від імені досвідченого простолюдина, який погодився б на кастрацію, інфантильного ябеди. Це послання буде легко зрозуміти. Усі застереження, отримані на курсах панковского лікнепу за роки мого знайомства - якщо так можна висловитися - з етикою, яка пов'язана з незалежністю й звичаями вашої спільноти, виявилися дуже вірні. Ось уже багато років як я не відчуваю захоплення від прослуховування, а також від створення музики, так само як і від читання й письменництва. Немає слів, щоб висловити почуття моєї провини з цього приводу. Наприклад, коли ми знаходимося за лаштунками й гасне світло в залі, і чується збуджений рев публіки, це не діє на мене так само, як на Фредді Меркьюрі, якого я безмежно люблю і якому щиро заздрю. Справа в тому, що я не можу обманювати вас. Нікого. Це просто нечесно та принизливо як для мене, так і для вас.

Найтяжчий злочин з усіх, що я можу собі уявити, - це оббирати людей, прикидаючись, що отримуєш від цього 100% задоволення. Іноді мені здається, що перед тим, як виходити на сцену, мені треба обзавестися годинниковим механізмом. Я намагався й усіма силами намагаюся повернути цю зацікавленість. Боже мій, повірте, я намагаюся, але все марно. Я радий, що я і ви розважали багатьох людей і впливали на них. Я, мабуть, один із тих нарцисів, які цінують лише втрачене. Я дуже ніжний. Мені треба бути грубішим, щоб повернути ту радість, яку я відчував у дитинстві. Під час трьох наших останніх турне я відчував більше вдячності до людей, яких я знав особисто, і до шанувальників нашої музики, але все ж я не міг подолати пригніченості, провини й жалю, які я відчуваю по відношенню до всіх. У кожному з нас є щось хороше, і мені здається, що я просто занадто сильно люблю людей. Так сильно, що мені стає нескінченно сумно.

Сумна, маленька, ніжна, невдячна Риба, Господи Боже! Чому б тобі просто не радіти життю? Не знаю! У мене є божественна дружина, з якої струменить амбітність і співчуття, і дочка, яка нагадує мені, яким я був колись. Наповнена любов'ю й радістю, що цілує кожну людину, яку вона зустрічає на своєму шляху, тому що всі - хороші й не скривдять її. Це лякає мене до заціпеніння. Я не можу винести думки про те, що Френсіс стане нещасною, знедоленою й спустошеною рокершею, як і я. У мені є гарне, багато хорошого. І я вдячний за це, але з семи років я став ненавидіти всіх людей ... лише тому, що думаю: адже це так просто жити один з одним у світі й мати співчуття.

Співчуття! Лише тому, що я занадто люблю й жалію людей, саме так. Дякую вам усім із надр своєї душі, яку роздирають нудотними шлунковими спазмами, за ваші листи й занепокоєння протягом останніх років. Я дуже неорганізований і мінливий, малятко! У мене вже немає колишньої пристрасті, так що пам'ятайте, що краще згоріти, ніж тліти. Мир, любов, співчуття (двічі підкреслено). Курт Кобейн".

Під цим листом, написаним дрібним акуратним почерком, Кобейн вивів ще один рядок; "Френсіс і Кортні, я буду у вашого вівтаря". Потім почерк збивається, укрупнюється, ніби просочується великим почуттям: "Будь ласка, не здавайся, Кортні (в цьому місці Курт домалював символ), заради Френсіс". Внизу приписаний ще один рядок: "Заради її життя, щоб вона була щасливішою ... - і, майже виходячи за поля сторінки, - без мене". В кінці приписано великими буквами: "Я ЛЮБЛЮ ВАС. Я ЛЮБЛЮ ВАС!"


Цей лист поліцейські визнали прощальним, хоча у разі неупередженого аналізу тексту стає зрозуміло, що нічого трагічного або фатального в ньому немає. Перед смертю Курт випив пива, банка з-під якого залишилась біля голови, викурив сигарету, дрібні речі - гаманець, запальничку, шапку й т.п. - поклав поруч із собою. Відразу залишив пачку грошей, яку, очевидно, носив у кишені джинсів (їхні кишені залишилися вивернуті). Під лівою п'ятою була коробка з патронами, в якій не вистачало 3 патронів. Два з них були в рушниці, третій був використаний для самогубства. Поряд лежала фанерна коробка з "набором героїнщиків", тобто аксесуарами, необхідними для отримання рідкого героїну і його внутрішньовенного введення. У коробці серед інших речей знаходилися два шприци з натягнутими на голки ковпачками. Виходило, що Курт, зробивши собі укол, надів на голку ковпачок і поклав шприц у коробочку.

Поліція не занадто ламала голову над тим, що трапилося. Справді, все виглядало очевидним - відомий наркоман, який втік незадовго перед тим із профільної клініки ... героїн в крові ... зареєстровану зброю ... єдиний постріл в рота ... двері замкнені зсередини ... Ну над чим тут ламати голову? А головне - навіщо? На думку судмедексперта смерть настала 5 квітня. Причина смерті - вогнепальна рана голови, самогубство. Подібний висновок автоматично означав закриття дізнання та припинення всіх слідчих дій. Тим часом, спроби зняти гроші з так і не знайдених банківських карт Курта Кобейна тривали аж до ранку 8 квітня, тобто вже напевне після самогубства музиканта. Остання з них відбулася близько 8 години ранку 8 квітня, буквально за три години до оголошення по радіо про його смерть.

У березні 1994 року сімейна пара проживала в Сіетлі в будинку біля озера Вашингтон, але 26 березня Кортні з дочкою відлетіли до Каліфорнії, де зупинилися в готелі "Пенінсула" в Беверлі-Хіллс. 30 березня Курт Кобейн і його друг Ділан Карлсон купили дробовик 20-го калібру й коробку патронів із мінімальним навішуванням пороху. Такого роду патрони купуються в тому разі, коли зброю передбачається застосовувати в хаті (для запобігання пробивання стін і дверей, а також випадкового поранення осіб, які перебувають в інших приміщеннях). Курт пояснив продавцеві, що зброя потрібна йому для самозахисту в будинку. Курт відвіз дробовик у будинок і, залишивши його в сторожа Майкла Девітта, в той самий день вилетів у Лос-Анджелес. Але прямував він аж ніяк не на зустріч із жінкою, а в клініку з лікування наркотичної залежності.

У другій половині дня він розмістився в клініці й провів там ніч. 1 квітня 1994 року Курт Кобейн із клініки втік. Просто переліз через огорожу висотою менш 3 метрів. І пішов у невідомому напрямку. 2 квітня 1994 року Кортні Лав в інтерв'ю інформаційному агенству "Associated Press" розповіла про зникнення чоловіка й ця новина вмить стала національною сенсацією. Немов би підігріваючи пристрасті, Кортні Лав брязнула про суїцидальні схильності Курта і своє занепокоєння за його життя. Наступного дня, 3 квітня, Кортні Лав найняла приватного детектива Тома Гранта, якому доручила розшук чоловіка.

Згадуючи згодом про події тих днів, детектив зробив акцент на тій зловтісі, яка відчувалася в багатьох репліках "стурбованої" дружини. Так, наприклад, Кортні не без внутрішнього задоволення помітила якось, що вся нерухомість, куплена на гроші Курта, оформлена на її ім'я. Іншим разом вона радісно прокоментувала відсутність на її думку в Курта готівки й додала, що завбачливо заблокувала банківські карти чоловіка, так що той навіть таксі тепер не зможе викликати. Однак, крім зловтіхи, Кортні продемонструвала й іншу явну рису своєї особистості - патологічну брехливість. Так, Кортні заявила детективу, що розмовляла з чоловіком, коли той перебував у клініці, лише 1 раз. Згодом, вивчивши список дзвінків, зареєстрованих міні-АТС клініки, Грант дізнався, що насправді 1 квітня Кортні розмовляла з Куртом ... 16 (!) разів. Покинувши клініку, Курт подзвонив у готель, у якому проживала його дружина й, дізнавшись, що вона відсутня в номері, залишив їй повідомлення, в якому вказав номер контактного телефону, біля якого збирався дочекатися дзвінка Кортні. Цей дзвінок був зареєстрований 1 квітня о 20:47. Слід визнати, що фактично Курт Кобейн не тікав у невідомість, а мав намір побачитися з дружиною. Тобто діяв логічно й цілеспрямовано.

Приватний детектив Томас Грант був найнятий Кортні Лав нібито для розшуку зниклого Курта Кобейна. Згодом детектив засумнівався в щирості намірів Кортні й дійшов висновку, що з її боку із самого початку велася брудна гра. Головне питання для Гранта полягало лише в тому, що саме ця гра мала б приховати? Згодом детектив Грант дізнався, що Курт, так і не дочекавшись дзвінка дружини, відправився в аеропорт і полетів у Сіетл. У літаку він сидів поруч з одним із музикантів рок-групи "Guns N'Roses" і вони невимушено проговорили весь переліт. У Сіетлі Курт вранці 2 квітня з'явився у своєму будинку на озері Вашингтон. Під час від'їздів музиканта за будинком стежив Майкл Девітт, приятель Кортні.

Любляча дружина взагалі обставила чоловіка своїми приятелями й всіляко відшивала старих друзів Курта. До речі, не треба списувати це на турботу про мораль та сімейні цінності - Кортні Лав сама вживала наркотики протягом усього 1994 року, а Майкл Девітт за відсутності господарів приводив у їхню резиденцію повій і влаштовував оргії. Так-от тим весняним ранком Курт розбудив Майкла ДеВітта (той мирно спав в обіймах чергової повії) і сказав тому, щоб він звалював. Девітт, зрозуміло, ретирувався з дому, але повідомив по телефону Кортні про появу її чоловіка. Тим часом Кортні Лав, заявляючи інформагентсва АР про зникнення Курта Кобейна, просто брехала - вона знала, де знаходиться її чоловік. 3 квітня, в той самий день, коли до пошуку Курта був притягнутий детектив Грант, у Сіетлі з одного з банківських рахунків Кобейна були зняті гроші. Кортні Лав доручила детективу відправитися в Сіеттл і зайнятися пошуком Курта, а також з'ясувати, хто знімав гроші. 4 квітня дружина музиканта по телефону звернулася в поліцію Сіетла із зявою про зникнення Кобейна, назвавшись при цьому його матір'ю й ні слова не сказавши про те, що 2 квітня Курт повернувся у свій будинок.

Необхідно відзначити, що до початку 1994 року відносини в шлюбі стали загострюватися. Енергійна й жорстка, схильна до домінування Кортні Лав давила на чоловіка, вимагаючи підготовки до світового турне, запланованого на літо й осінь 1994 року. Гонорар Курта за участь в ньому повинен був скласти 9,5 млн. $ і Кортні вже мала плани щодо того, куди проінвестувати ці гроші. У 1993 році вона на гроші чоловіка купила дві земельні ділянки з будинками в штаті Вашингтон і надалі від покупки нерухомості не відмовлялася. Сам Кобейн подумував про те щоб покинути Nirvana й почати сольну кар'єру. Витрачати час на світове турне навіть заради кількох мільйонів доларів йому було нецікаво, грошей Курту Кобейну вже вистачало на все й він чудово розумів, що щастя вони не додають. Зрозуміло, що розбіжність інтересів чоловіка й дружини автоматично обумовлювала зростання напруженості в сім'ї. Дійшло навіть до того, що в кінці березня Кортні Лав звернулася до адвоката Nirvana Розмарі Керрол із проханням підшукати їй "самого злісного" адвоката з розлучень.

На думку Керрол, Кортні знала про вбивство, заплановане на 5 квітня й потурбувалася щодо свого алібі. Лав навмисне потрапила в поліцію, розуміючи, що перебування в поліцейській дільниці дає їй абсолютно непробивне алібі, яке не зможе спростувати жоден прокурор у світі. Розмарі Керолл вважала, що смерть чоловіка забезпечить Кортні Лав набагато більше моральних і фінансових дивідендів, ніж якщо розлучиться з ним - і з цим важко було посперечатися. Краще бути вдовою й виховувати улюблену дитину суперзірки, отримуючи величезні за розміром відрахування за використання авторських прав, ніж вважатися кинутою дружиною й задовольнятися аліментами (нехай і великими, але... навіщо погоджуватися на чверть, якщо можна забрати все?).

Згодом Том Грант отримав у своє розпорядження деякі судово-медичні та поліцейські матеріали й зрозумів, що підозри Розмарі Керолл знаходять масу об'єктивних підтверджень.

Ось основні з них:
- Поліція стверджувала, що вхідні двері із західної сторони були закриті зсередини на замок, а балконні двері на схід - заблоковані табуреткою. На перший погляд це дійсно так, замок вхідних дверей справді був закритий, проте, балконні двері неможливо було заблокувати табуреткою в принципі. Це добре видно на поліцейських фотографіях.


- Офіційна версія свідчить, ніби Курт Кобейн перед смертю випив банку пива, викурив сигарету і зробив собі внутрішньовенну ін'єкцію героїну. Згідно зі звітом служби коронеру в його крові знайшли морфін в концентрації 1,52 мг/л, а це означає, що він одноразово ввів собі 75-80 мг героїну. Смертельною дозою при внутрішньовенному введенні вважається значення в 10-12 мг, навіть для наркоманів зі стажем, що мають підвищену толерантність (переносимість) до морфіну, 75 мг - безумовно смертельна доза. При її введенні розвивається стрімкий колапс, людина втрачає свідомість настільки швидко, що не встигає навіть витягти шприц із вени! Згідно із судово-медичною статистикою, що потрапила в руки Тома Гранта, такі сверхдози зустрічаються менш ніж у 2% випадків смертей від передозувань героїном. Й у всіх цих випадках померлих знаходять із голкою у вені! Як Курт Кобейн зміг ввести собі таку жахливу дозу наркотику, а після цього витягти шприц, надіти на голку ковпачок і покласти шприц в коробку?


- Згідно з поліцейським звітом, дробовик, з якого самогубець зробив постріл, перебував між ніг Курта в положенні цівкою вгору. Його стовбур Курт утримував лівою рукою, на якій залишився слід опіку, натискання на спусковий гачок проводив правою рукою - це все виглядає логічним для правші. Однак, при положенні дробовика цівкою вгору, викид стріляної гільзи повинен був відбутися в праворуч для стрілка, тобто в сторону правого коліна. Точніше, далеко від нього, приблизно на 3 метри. Саме там, біля стіни праворуч від трупа повинна була знаходитися гільза. Чому ж гільза опинилася біля лівого коліна? Тому що постріл був зроблений при нормальному положенні дробовика, тобто цівкою вниз, а при цьому положенні гільза була відкинута вліво від трупу, вдарилася об стіну й відкотилася від неї назад до тіла. Рушниця представлена в положенні цівкою вгору - саме в такому вигляді вона й утримувалося трупом. Така була інсталяція, влаштована вбивцею й цей стан дійсно виглядає виправданим у разі самогубства (тому що коліна не заважають натискати на спусковий гачок), однак, вбивця зовсім не звернув уваги на зміну напрямку випаду гільзи під час перевороту дробовика.

- На дробовику, що був знаряддям "самогубства", виявлено всього 4 змазаних відбитки пальців, які належали не встановленій особі. З огляду на те, що Курт оглядав дробовик у магазині, там же попрактикувався з його заряджанням і розрядкою, а потім ходив із ним по дому, чистота поверхонь зброї видається дуже дивною. Отримати чіткі відбитки пальців і долонь зі зброї дійсно проблематично й вдається далеко не завжди, зважаючи на наявність вигнутих або рифлених поверхонь, що виключають щільне прилягання руки до частин зброї, проте в даному випадку підозрілою є не низька якість відбитків, а їхня мала кількість. Важко позбутися відчуття, що дробовик ретельно протирали після пострілу. На жаль, нічого не відомо про те, чи вдалося виявити відбитки пальців Курта Кобейна на коробці з патронами та самих патронах, тих, що самогубець зарядив у свій дробовик. Вже їх-то він точно повинен був торкатися!

- Кортні Лав, як з'ясував детектив Том Грант, вже робила спроби вбивства Курта Кобейна або, скажемо м'якше, дії, які могли призвести до його смерті. Так, наприклад, 2 травня 1993 року Лав викликала службу "911", заявивши про героїнове передозування. Тоді Курт був врятований, однак, аналіз крові показав високий вміст в ній (крім морфіну) валіуму, бупренофріна й кодеїну. Сам Кобейн заперечував прийом цих ліків. Коли Кортні «приперли до стінки», вона визнала, що вводила чоловікові ці сильні заспокійливі препарати, "щоб його врятувати". Насправді, вони посилювали дію морфіну. Якщо б то була інша людина, вона б була вбита таким "порятунком", однак, висока толерантність Курта до морфіну, дозволила йому дожити до приїзду медиків. Інший підозрілий випадок мав місце 18 березня 1994 року, тобто менш ніж за 3 тижні до горезвісного "самогубства". Тоді Кортні викликала в будинок поліцію, заявивши, що чоловік погрожує їй та доньці зброєю й заявляє про намір покінчити із собою. Прибулі поліцейські виявили Курта Кобейна у ванній, той був без зброї й дуже здивувався їхній появі. Інцидент насправді міг закінчитися для Курта дуже погано, тому що поліцейські, вважаючи, що мають справу із озброєним психопатом, могли застосувати зброю без роздумів.

- Важливий аргумент супротивників самогубства Кобейна: наркоману нема чого комбінувати "передоз" з іншими видами самогубств. Вибираючи між вогнестрілом і "золотим уколом" (тобто смертельною дозою) наркоман завжди вибирає саме передозування - це аксіома. У Курта Кобейна не було проблем із грошима й він зміг би забезпечити собі сверхдозу, якби дійсно хотів покинути цей кращий зі світів.

- Самогубцю нема чого заряджати дробовик 3 патронами. Адже йому знадобиться всього один!

- Судово-медичне дослідження трупа Курта Кобейна проводив молодий судмедексперт Ніколас Харшторн. Саме він поставив підсумковий діагноз "самогубство", автоматично зупинив усі слідчі дії поліції. Менш ніж за рік Харшторн звільнився зі служби коронеру й почав вести спосіб життя нудьгуючого плейбоя - він захоплювався екстремальними видами спорту, літав на дельтапланах, стрибав зі скель і хмарочосів, подорожував світом. Молодий лікар, який не мав кілька років тому грошей на навчання в університеті й узяв для цієї справи кредит, несподівано перестав відчувати нестачу в будь-чому. Минуло кілька років, перш ніж з'ясувалося, що Харшторн був хорошим знайомим Кортні Лав, причому протягом багатьох років. Будучи студентом, Ніколас влаштовував дискотеки, на які запрошував останню з її рок-групою. Після декількох років веселого життя плейбой трагічно загинув - у нього не розкрився парашут під час затяжного стрибка з 700-метрової скелі. Дуже шкода, Ніколас Харшторн, безумовно, міг би багато розповісти про свою подружку Кортні.

- Трагічно загинув Антоніо Террі, детектив, який проводив дізнання щодо смерті Курта Кобейна. Усього лише за 2 місяці після загибелі музиканта детектив був застрелений під час виконання службових обов'язків. Це було перше вбивство поліцейського в Сіетлі з 1985 року. Який неприємний збіг...

- Серед фанатів Nirvana й Курта Кобейна довгий час ходили чутки про те, що Кортні Лав намагалася знайти найманого кілера для вбивства чоловіка і з цією метою зверталася до різних людей із музичної тусовки. У 1998 році кінорежисер Нік Брумфілд, який знімав документальний фільм про Кобейна, вирішив розібратися з цією легендою. Яке ж виявилося його здивування, коли він відшукав таку людину. Ним виявився колишній рок-музикант Ель Дуче, який не лише не відмовився від розмови з режисером, а й погодився повторити свою розповідь під запис. Кортні Лав, за словами Ель Дуче, запропонувала йому 50 тис. $ за вбивство Курта. "Треба було погоджуватися!" - зі сміхом закінчив свою розповідь свідок. За 11 днів він трагічно загинув під колесами поїзда.

- Крістен Пфафф, бас-гітаристка групи "Hole", очолюваної Кортні Лав, в червні 1994 року посварилася з останньою в пух і прах. За кілька годин Крістен була знайдена мертвою, причина смерті - передозування наркотиками. На перший погляд, нічого дивного, якби не одне "але" - Крістен склала речі й купила квиток до Міннеаполіса, куди збиралася відправитися вранці наступного дня. У неї не було підстав кінчати із собою, навпаки - дівчина розраховувала побачитися з матір'ю й подзвонила їй за кілька годин до смерті.

На думку Тома Гранта, ніяких суїцидальних думок Курт Кобейн не мав і кінчати із собою не хтів. Мабуть, на нього чинився великий тиск через те, що він не бажав відправлятися у велике турне світом, на кону були великі гроші, а він заважав декому їх заробити. Курт мав підстави турбуватися про безпеку доньки й вдома, на озері Вашингтон. Саме з метою захисту він і придбав дробовик. Ніякого самогубства не було. Курт був одурманений надчистим героїном, причому людина, яка дала йому дозу, сама не розумілася на тому, яка ж справжня концентрація наркотику в ній. Саме тому Курт фактично виявився вбитий ще до пострілу. Однак вбивця, не знаючи цього, реалізував раніше вироблений план, тобто зробив постріл у рота, утримуючи за волосся несвідоме тіло в положенні сидячи. Після пострілу він дав тілу впасти й поклав дробовик цівкою вгору, допустивши тим самим помилку, яку випустив із уваги чи то через поспіх, чи то через нервове напруження. Після цього вбивця залишив у ящику із землею "прощального листа", завчасно сфальсифікованого Кортні Лав, із закінченням, якого спочатку там не було. Для виготовлення фальшивки вона використовувала один із варіантів звернення Курта до шанувальників, яких музикант написав кілька штук. Йдучи з місця скоєння злочину, вбивця забрав із собою банківські картки Курта (3 шт.), за якими безуспішно намагався зняти гроші в різних частинах штату Вашингтон аж до ранку 8 квітня. Можливо, ці карти були обіцяні йому в якості додаткового "бонусу" за вбивство. До речі, його обізнаність про pin-коди однозначно вказує на зв'язок цієї людини з кимось із найближчого оточення Курта Кобейна, або самим музикантом (суто кажучи, введення pin-коду вимагала лише одна карта, для двох інших було досить авторизації по телефону - така технологія існувала до масового впровадження чіпових карт. Втім, в контексті порушеної теми ці деталі несуттєві).

Але Кортні Лав явно нічого цього не робила. Вечір 5 квітня й ранок 6-го вона провела в поліцейській дільниці в Лос-Анджелесі, за 1700 км південніше. За два дні до загибелі Кобейна її заарештували за зберігання наркотиків і підробку документів (у неї виявили липовий рецепт).

Перед смертю відносини в групі Nirvana ставали все більш напруженими. Кортні, немов Йоко Оно для Beatles, була яблуком розбрату, у Курта почалися серйозні проблеми з легенями й шлунком, які він глушив найсильнішими сумнівними ліками, а невдоволені ним колеги по команді все частіше дивилися на сторону. Та й сам Кобейн після виходу останнього альбому групи «In Utero» то оголошував про призупинення діяльності Nirvana й про створення проекту з Марком Армом з Mudhoney, то натякав на бажання вийти з гри. Ще в 1992-му Кобейн писав у своєму щоденнику: «Я відчуваю, що люди хочуть моєї смерті, а то щось давненько генії року не вмирали».

3 березня 1994 року в Римі Курт зробив першу спробу самогубства, з'ївши 50 таблеток рогипнолу й щедро запивши їх шампанським. Він навіть написав передсмертну записку, яка не збереглася. Тоді його відкачали, але вже 6 березня, в Сіетлі, Кобейн на місяць іде в героїновий чад. Музикант писав сумбурні й слізні листи матері й з маніакальною ретельністю скуповував зброю. У нього вже був пістолет «Таурас» і автомат «Беретта» нібито для захисту доньки, але він купив великокаліберну гвинтівку «Ремінгтон 11», саме ту.

Зусилля детектива Тома Гранта й журналістів призвели до того, що в 2014 році розслідування було відкрито знов. Однак нічого принципово нового воно не показало, до того ж велика частина матеріалів залишилася засекреченою. Криміналісти проаналізували фотографії й не прийняли як доказ, що записка могла бути дописана кимось ще.
У березні 2014 року, напередодні двадцятиріччя смерті Кобейна, департаментом поліції Сіетлу були опубліковані додаткові матеріали, що стосуються обставин його загибелі, в тому числі понад тридцять фотографій із місця події.

Крім того, слідчим із припинених і нерозкритих справ Майком Чесінскі було проведено вторинне розслідування, в ході якого проаналізовано поліцейські документи й звіти, а також численні офіційні та аматорські публікації й документальні фільми, присвячені смерті музиканта. Вторинне розслідування підтвердило початковий висновок: самогубство. У ході розслідування були з'ясовані деякі деталі, що стосуються, зокрема, того, як саме спрацювала рушниця. Оприлюднена також інформація, згідно з якою другого квітня чоловік, якого поліція ідентифікувала як Курта Кобейна, виїхав із дому Кобейна на таксі й відвідав збройний магазин, де придбав упаковку патронів, пояснивши, що недавно був пограбований і хоче убезпечити себе. Така ж (розкрита) упаковка патронів із чеком із того самого магазину від другого квітня була виявлена поряд із тілом Кобейна.

Поліція підтвердила, що частина матеріалів (в тому числі медичний висновок) не може бути опублікований за законами штату Вашингтон, що передбачає конфіденційність таких документів. Том Грант (на той момент готував до виходу незалежний документальний фільм «Soaked in Bleach», що вийшов на екрани в 2015-му і присвячений смерті Кобейна) назвав поліцейських Сіетла «некомпетентними» й додав, що «вони ще пошкодують про цю заяву». Чесінскі у відповідь поставив під сумнів професіоналізм Гранта і його методи розслідування.

Курйозна теорія, що циркулює в ЗМІ та Інтернеті, свідчить, що самогубство Курта Кобейна прямо пов'язане з машиною сновидінь (стробоскопічний пристрій, здатний викликати галюцинації), яка, як стверджується, була виявлена в будинку, де помер Кобейн; незадовго до своєї смерті він нібито «маніакально пристрастився до використання пристрою й всюди возив його із собою». Повідомляється, що під час одного із сеансів Кобейн почув голос, що наказував йому «самоусунутися», і нібито підкорився.

На користь же версії про самогубство виступає мати Курта Кобейна, яка вважає, що він давно до цього готувався. Обидва його дядька наклали на себе руки, а у самого музиканта діагностували біполярний афективний розлад (БАР), одним з ефектів якого можуть бути суїцидальні настрої.

Кобейна кремували, частину його праху була розвіяно в його рідному місті Абердін, над річкою Уїшка, частина - над буддистським храмом у Нью-Йорку, залишок забрала собі вдова музиканта, Кортні Лав - він зберігався в неї в рожевому мішечку у формі ведмедя разом із пасмом його волосся. У червні 2008 року з'явилося повідомлення про те, що прах музиканта був вкрадений разом із грошима та коштовностями, а в жовтні того ж року німецька художниця Наташа Штелльмах заявила, що під час відкриття своєї виставки в Берліні має намір викурити сигарету з прахом музиканта, щоб "випустити його дух на свободу". Шанувальники Кобейна жахнулися, але вже наступного дня біограф Кортні Лав, журналіст Алан Ніроб, зробив заяву для преси, згідно з якою прах музиканта ніхто не крав, а публікації про це були звичайною газетною качкою.

P.S. Восени 2019 року той самий будинок, де Курт вчинив самогубство в Сіетлі, біля озера Вашінгтон, виставили на аукціон. Площа будинку складає 8000 кв. м., він був побудованій у 1902 році. Майно оцінюється в 7,5 мільйонів долларів.

При підготовці статті використані матеріали книги А.І.Ракітіна "Загадкові злочини минулого", 2016 р.