Головне вірити! R.E.M - Losing my religion: як випадкова покупка мандоліни привела гурт до світової слави.
Історія цієї пісні почалася з того самого моменту, коли гітарист R.E.M Пітер Бак купив мандоліну. Просто побачив в магазині й купив. Вирішив освоїти новий інструмент. Чи знав він, що ця покупка остаточно і безповоротно змінить його життя назавжди? Одного разу він сидів вдома, перебираючи струни. Після цілого дня вивчення інструменту, коли він записував все це на магнітофон, Пітер вирішив прослухати свої перші досягнення й раптово виявив серед безлічі мелодій основу майбутнього суперхіта R.E.M. - Losing my Religion. Якось само вийшло. Пітер приніс послухати іншим - і всім сподобалося! Пізніше, коли почалася робота в студії, вони запросили ще одного гітариста - Пітер Холсеппла, і його акустична гітара звучала дуетом з мандоліною просто чудово. Пітер Бак пишався тим, що записував наживо без накладень і повторів.
Пітер Бак:
«Я почав награвати її на мандоліні і спочатку в голову прийшли рифф й приспів. Ви дійсно не можете сказати нічого поганого про Em, Am, D і G - це просто хороші акорди. Ми тоді обробили пісню в студії - вона була записана з електричним басом, барабанами і мандоліною. І я з гордістю можу сказати: кожен біт в пісні був записаний на мандоліні. Я не зробив ніякого накладення. Якщо ви будете слухати уважно, на одному з куплетів є місце, де я заглушив його, й подумав: «Я не можу повернутися назад і зіграти ще, тому що повинен бути живий трек, живий звук!» В цьому і була вся ідея».
Майкл Стайп (вокаліст R.E.M.):
«Одного разу я описав нашу групу як пучок мінорних акордів, зверху на яких кинули якусь дурницю. Це є в «Losing My Religion». Завдяки цьому тобі хочеться підспівувати і співати, коли пісня закінчиться».
Складно повірити, але ця «дурниця» дійсно працює: з усіх хітових пісень ця - найдивніша. Побудована тільки на мінорних акордах, пісня, в якій звучать струнні й мандоліна, в якій немає звичного багатьом приспіву, виправдовує свою влучне звання «випадковий хіт» (знову ж дане Стайпом) на всі сто. До слова, під час студійного запису Стамп так вдало виконав «Losing My Religion» з першого разу, що більше дублів не було потрібно.
Самій ж групі R.E.M, в результаті запеклих суперечок з лейблом, вдалося відстояти своє право на випуск пісні в якості першого синглу альбому «Out of Time». Однак далося це непросто. У підсумку Warner Music пішли на компроміс: спочатку «Losing My Religion» ротувалася тільки на радіо коледжів і рок-станціях. І тільки після того, як там добре прийняли нову пісню, лейбл зважився віддати її на великі радіостанції.
Безумовно, не останню роль в популярності теми зіграв кліп, знятий Тарсемом Сінгхом (згодом режисером кінокартин «Клітка» і «Позамежжя»). Режисер вирішив спиратися на найпопулярніше трактування пісні - як роздум про релігію, - і створив історію про старого ангела, що впав з небес. Майкл Стайп є великим шанувальником Маркеса, адже ідея одержимості і нерозділене кохання - центральна тема письменника. Основою кліпу послужила оповідання письменника «Дуже старий чоловік з величезними крилами». Сінгх зізнавався, що в роботі над кліпом надихався, в основному, роботами Караваджо і Тарковського. Режисер спочатку хотів зробити кліп в дусі індійських фільмів, мелодраматичний і казковий. В результаті вийшла навіть не суміш цих варіантів, а щось більше . В цій історії знайшлося місце й випадковостям: танець Майкла Стайпа було вирішено включити в відео просто після того, як всі побачили, що він пританцьовував під якусь пісню.
Небагатьма, хто вірив в успіх цієї пісні були самі R.E.M. І вірили настільки, що Стайп навіть погодився відкривати рот під фонограму, від чого довгий час відмовлявся при зйомці кліпів. Втім, популярність принесла групі і деякі проблеми - дехто сприйняв пісню як антирелігійну: одні прийняли її на озброєння, інші вирішили проти неї протестувати. Втім, протести ці швидко зійшли нанівець: Стайп охоче розповідав в інтерв'ю, що назва пісні - не більше ніж поширений на його рідному Півдні вираз, який використовують, коли людина вже не вірить в свій успіх в якійсь справі або перепробувала все, щоб чого -то домогтися, але дарма.
У «Losing My Religion» дійсно є щось, що здається знайомим кожному, якщо не на рівні тексту, то в самій мелодії пісні: ти ніби-то чув її багато разів, і вона відразу ж здається тобі давно знайомою. На пісню існує досить велика кількість каверів. На нашу думку найцікавішим з них є версія, що виконує Торі Амос.
Як наслідок, після того як компанія Warner Brothers не хотіла записувати "Losing My Religion" як основний сингл, пісня трималася в чартах 21 тиждень і принесла групі світову популярність. Продажі від синглу склали більш ніж 10 мільйонів копій. Це був успіх, якого не міг передбачити ніхто. Успіх який обернувся отриманням двох «Греммі» і шести премій MTV.