Кращі фільми про рок. The Boat That Rocked (Рок-хвиля): Якби Бог був ді-джеєм
«Я хочу сказати всім нашим слухачам: благослови вас Господь! А вам, виродки при виконанні - не думайте, що це кінець. Наш час пройде, але настане інша ера, й політики так і не вдарять палець об палець, щоб зробити цей світ кращим. Але по всьому світові юнаки та дівчата ніколи не перестануть мріяти й про мрії свої складуть пісні. Головне не помре сьогодні, загинуть лише кілька виродків на гівняному суденці. Й тільки одне нас засмучує, що в майбутньому, люди, вас чекає безліч прекрасних пісень, які нам вже не доведеться ставити в ефір, але, повірте мені, їх все одно будуть писати, і все одно будуть співати, і всі вони будуть новим дивом Світу».
«Будь Господь Бог діджеєм, він працював би на хвилі 203»
Річард Кертіс - майбутній постановник «Рок-хвилі», до роботи над цією картиною, написав сценарій до фільмів «Чотири весілля й одні похорони» і «Щоденник Бріджет Джонс». Після чого з’явилася перша режисерська робота Кертіса - романтичний фільм «Реальна любов». Наступною режисерської роботи від Річарда нам довелося чекати шість років, поки на екрани не вийшла музична комедія «Рок-хвиля».
Хто зараз слухає радіо? Хіба що фоном в машині. Хто знає імена сучасних радіоведучих? У минулому ти міг почути улюблену пісню тільки по радіо, а сьогодні легко можна знайти в інтернеті будь-який аудіозапис. Але ж колись провідні радіошоу були популярні, як зараз - блогери, люди збиралися навколо приймачів ночами, намагалися зловити потрібну хвилю, слухали радіостанції, оголошені урядом поза законом, й самі, лише тільки включаючи приймач, відчували себе поза законом.
60-ті роки - розквіт британської рок-музики. Однак на радіо BBC ця музика грає лише 2 години на тиждень. Не дивно, що серед англійців стають популярні піратські радіостанції, які крутять рок 24 години на добу. Фільм «Рок-хвиля» якраз і розповідає про таку ось нелегальну радіостанцію, що мовить з корабля у відкритому морі, граючи рок, й чинячи опір спробам чиновників її прикрити. Зрозуміло, що шикарний саундтрек забезпечений. Крім класики британського рок-н-ролу, що звучить протягом усього фільму, кілька доріжок записав легендарний композитор Ханс Циммер.
Усередині екіпажу корабля вирують неабиякі пристрасті, часом розгойдуючи судно не слабкіше, ніж шторм. У центрі цього всього виявляється Карл, відправлений на виховання матір'ю до свого хрещеного батька Квентіна. За сумісництвом Квентін виконує функції капітана корабля й головного редактора радіостанції. Акторський склад - чудовий. Половину цих хлопців ви напевно вже десь бачили. Це і Філіп Сеймур Хофман, і Рис Айфенс, і Нік Фрост, і Кріс О'Дауд. Всі вони видали таку гру, що навіть бітники кращих традицій Джека Керуака аплодували б їм стоячи.
Ця картина про дух рок-н-ролу наповнена добротою. Тут кожен персонаж-особистість, в якій зібрані певні якості, що відрізняють його від інших, але разом узята команда - повна сімейна єдність. Динамічний розвиток сюжету занурює нас все глибше в родину, створену режисером, глядач стає одним з учасників всього, що відбувається: п’яних вечірок, ранкових ефірів, дурних, але веселих вчинків, святкування Різдва та навіть весілля. Повне, що б'є ключем, життя під акомпанемент рок музики немов величезний вир тягне публіку на сяюче дно свободи. Режисер якомога відкритіше намагається передати свій погляд на атмосферу часу 60-х. А люди, завдяки яким, була створена ця картина, назавжди залишаться у вільних серцях людства, увічнені в кінематографі. Рідкісний випадок, коли в фіналі плачеш сльозами щастя.
Влад Ляшенко (продюсер Radio Submarina):
Про этот фильм могу сказать так: Свобода на грани смерти. Честь и расп…яйство. Пираты рок-н-ролла в схватке с системой.