Найвеличніші рок-пісні зі списку «500» журналу Rolling Stone. Anarchy in the UK - The Sex Pistols
Чи хто-небудь зможе точніше і лаконічніше, ніж критик Грейл Маркус, описати вплив Sex Pistols на
світову культуру: «Британський панк-гурт проіснував три роки, записав єдиний альбом із не
блискучим вокалом і при цьому визначив напрямок розвитку популярної музики на десятиліття
вперед».
Тексти пісень, агресивні мелодії, розв'язна манера виконання і скандальна поведінка учасників
групи - все це виражало протест, що давно зрів в суспільстві. Радикалізм Sex Pistols був явищем не
стільки культурним, скільки соціальним, і цей масштаб забезпечив колективу світову популярність
при формально малооб'ємній спадщині.
У жовтні 1977 року група випустила єдиний альбом «Never Mind the Bollocks, Here's the Sex Pistols».
Він отримав статус платинового в США і Великобританії, а також став золотим в Голландії.
Удавана благопристойність, крізь яку проступає лицемірство, ніколи не йшла на користь
суспільству. Чим воно може обернутися, добре знають англійці. У середині сімдесятих років
манірну Великобританію захлеснула хвиля панк-року, яка привела в жах леді та джентльменів.
Історики музики називають її реакцією молодого покоління на повні фальші політичні процеси,
міщанські цінності і неможливість духовної самореалізації.
Головними кумирами юних нігілістів стали учасники панк-групи The Sex Pistols. Перший же їх сингл
Anarchy in the UK («Анархія в Сполученому Королівстві»), який увійшов в єдиний лонгплей і
випущений в листопаді 1976 року народження, став хітом, адже він відображав настрій величезної
армії підростаючих бунтарів.
Джон Лайдон (справжнє ім'я Джонні Роттена, вокаліст The Sex Pistols):
«Я висловив у пісні свої особисті переживання та емоції, тому народилася вона природно і без
особливих зусиль. Напевно, саме ця щирість допомогла достукатися до сердець байдужою
майже до всього молоді».
Добропорядні громадяни були, м'яко кажучи, обурені текстом пісні і шоковані манерою
виконання та поведінкою членів The Sex Pistols. Але найжахливішим для них стало те, що їхні діти
щиро захоплювалися Джонні Роттеном і компанією. А ті відверто знущалися над основними
цінностями, проголошеними в державі, і закликали до анархії в Об'єднаному Королівстві. Одного
разу група виконала Anarchy in the UK на борту човна під назвою «Королева Єлизавета»,
пропливаючи по Темзі під вікнами Парламенту.
Для свого часу текст композиції був надзвичайно протестним і зухвалим. Так, британський уряд в
ньому відкрито порівнюється з такими неоднозначними організаціями як Організація зі звільнення
Анголи, Асоціація оборони Ольстера та Ірландська республіканська армія.
Як згодом розповідав Джоні Роттен, рядок «Я - антихрист!» вилетів з нього абсолютно випадково.
Початковий текст пісні включав подвійне повторення «Я - анархіст», але Джонні просто збився і
заспівав фонетично схоже на «анархіста» слово. Результат настільки сподобався групі, що
вирішено було записати пісню в такому вигляді.