Від резонатора до синтезатора.

Історія електронних музичних інструментів

Історія електронних музичних інструментів починається з кінця 19-го століття, коли Герман фон Гельмьгольц винайшов резонатор. Це був перший крок до сучасних акустичних систем, які використовуються зараз майже в кожній сфері життя. Розглянемо цікавий розвиток перших електронних інструментів, за допомогою яких в 19 сторіччі і на початку 20-го люди могли не тільки передавати звук, а й записувати його.

Електромеханічне фортепіано

Маттіас Хіпп в 1867 році створив перше електромеханічне фортепіано, яке складалося з клавіатури, яка активувала електричні магніти. Магніти, в свою чергу, передавали сигнали на маленькі генератори електричного струму, які викликали звукові коливання.

Музичний телеграф Елайши Грея

Американський телеграфіст Елайша Грей в 1876 році винайшов і встиг запатентувати засіб передавати звук на відстані за допомогою музичного телеграфу. Однак, первісно, концепція цього вінтажного прообразу сучасних синтезаторів належить Володимиру Одоєвському, який, працюючи над шифруванням повідомлень для військових, розробив своєрідну систему. Суть її полягала в тому, що кожна нота позначала поєднання букв, а поєднання нот заміняла букви. 

Подібний пристрій патентував трохи пізніше й американський винахідник Олександер Белл, якому згодом ми подякуємо за створення телефону. 
 

Телармоніум (телгармоніум) Таддеуша Кехілла

Першим справжнім і, доречі, схожим на сучасні сінтезатори був телармоніум, який був створений в 1897 році. Але він мав невеличкий недолік: маса першого екземпляру сягала 7 тон, а другого й третього – майже 200 тон. 

Інструмент мав динамічну клавіатуру у 7 октав. В ньому було закладено 146 генераторів, які оберталися з різною швидкістю і виробляли струм, а діапазон звуку сягав від 40 до 4000 гЦ.
Ще одним нюансом використання телармоніуму було те, що на ньому можна було грати лише вдвох. 
 

Терменвокс

Електронна лампа, створена в 1906 році Лі де Форестом, мала змогу виробляти і посилювати електричні сигнали. А в 1919 Лев Термен запатентував електричний пристрій, який за допомогою поля і зміни ємності змінював частоту звуку. 

Термен, окрім навчання на фізико-математичному факультеті, мав ще й консерваторську освіту. В 1920 році він представив інструмент на зустрічі механиків, де охрестив свій винахід Етеротон, що позначало «звук з повітря». Трохі пізніше інструмент було перейменовано в Терменвокс, що значило «голос Термена».

Траутоніум

Ще одним дивовижним пристроєм, створеним Фрідріхом Тротвейном, був траутоніум. Винахід був запатентований в 1930 році. Інструмент мав вигляд великого піаніно, але з великою кількістю перемикачів, які регулювали висоту звуку. 

Доречі, самі перемикачі впливали не тільки на висоту, а й збагачували звукові хвилі додатковими гармоніками, а ряд фільтрів впливали на форму сигналу. 

Орган Хаммонда

В 1935 році стався справжній прорив, бо в епоху модерна суспільство потребувало іншого мистецтва – мистецтва мас. До початку 20-го сторіччя органи використовувалися лише у церквах та у академічній музиці, а завдяки створеному органу Хаммонда, цей звук став присутній в таких стилях, як блюз, джаз і рок-н-ролл.
 

 

Електрогітара

Майже одночасно з органом Хаммонда, в 1930 році були створені й перші електрогітари для масового виробництва. Випускала їх компанія Electro String Company, яку утворили Пол Барт, Жорж Дельметіа Бошам і Адольф Рікенбакер. 
Гітари були зроблені з алюмінію, за що музиканти називали їх «frying pans» або «сковородки».
 

Синтезатори Moog

Підводячи підсумки, несправедливо не згадати й синтезатори Moog, бо це справжня легенда. Перший синт був створений в 60-х роках 20-го століття і навіть зараз, в 21-му люди пам’ятають цей легендарний звук.